Чому Баку оголосив у розшук російських пропагандистів

Азербайджанське відомство кваліфікувало дії ведучого телеканалу «Москва 24» Івана Князєва, політконсультанта Семена Уралова та радника міністра транспорту РФ Олексія Чадаєва як заклики до тероризму, розпалювання національної ворожнечі та насильницької зміни конституційного ладу. Підставою стали їхні висловлювання в ефірах ютуб-каналу «Семён Уралов» 14 липня та 13 серпня.

Суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Баку вже звернувся до компетентних органів інших держав для встановлення місцеперебування фігурантів та ініціював розшукові процедури через канали Інтерполу.

Цей крок став частиною серії рішучих дій азербайджанської влади щодо російського інформаційного впливу. У лютому було припинено діяльність «Російського дому» — центру, який Москва використовувала як майданчик для культурної дипломатії. Приводом назвали захист національних інтересів.

Контекст ширший: у червні російські силовики затримали понад 50 уродженців Азербайджану у справі про вбивство Юніса Пашаєва 2001 року. Головні підозрювані, брати Сафарови, невдовзі померли — за версією слідства, їм стало зле. МЗС Азербайджану тоді зажадав прозорого розслідування, а Мінкульт скасував усі спільні культурні заходи з російськими структурами.

Кульмінацією стало затримання 30 червня в Баку виконавчого директора «Sputnik Азербайджан» Ігоря Картавих та шефредактора Євгена Білоусова. Їх пов'язують з агентурною діяльністю на користь ФСБ РФ. У жовтні Картавих перевели під домашній арешт.

Отже, оголошення в розшук трьох пропагандистів — не поодинокий інцидент, а логічний елемент системної політики Баку з протидії російському деструктивному контенту. Азербайджан демонструє готовність використовувати юридичні механізми для захисту суверенітету, включно з міжнародним розшуком осіб, чиї слова, на думку влади, становлять загрозу.