Як шахраї використовують ігри та ШІ проти підлітків: розбір схем
Зловмисники адаптують класичні схеми обману під онлайн-середовище, де проводять час підлітки. Фейкові тестування ігор, підроблена підтримка та дипфейки стають інструментами для отримання доступу до акаунтів і шантажу.
Онлайн-ігри, соцмережі та месенджери перетворилися на простір, де зловмисники випробовують нові методи шахрайства. Вони використовують підроблені пропозиції, штучний інтелект і дипфейки, щоб дістатися до акаунтів дітей або змусити їх переказувати гроші чи надсилати особисті матеріали.
Однією з найпоширеніших пасток є пропозиція протестувати гру до офіційного випуску. Шахраї можуть видавати себе за розробників або діяти через зламані акаунти друзів дитини. Під виглядом гри підліток ризикує завантажити шкідливе програмне забезпечення або перейти на фішинговий сайт, унаслідок чого втратити пароль. Такі схеми активно поширюються через Discord, Steam та YouTube. Експерти радять перевіряти подібні пропозиції на офіційних ресурсах розробників, не завантажувати файли від незнайомців і не входити в акаунти за посиланнями з повідомлень.
Інша схема — фейкові повідомлення нібито від адміністрації платформи. Підлітка лякають блокуванням акаунта та вимагають терміново підтвердити його, передавши пароль або код. Особливо привабливими для зловмисників є ігрові акаунти, де можуть зберігатися віртуальні цінності, гроші або прив’язані банківські картки батьків. У таких випадках не варто реагувати на ультимативні вимоги, а слід самостійно перевіряти стан акаунта через офіційний застосунок чи сайт. Паролі та коди підтвердження не можна повідомляти нікому.
Штучний інтелект відкрив злочинцям нові можливості для маніпуляцій. Вони аналізують інформацію про дитину в соцмережах, підлаштовують розмову під її інтереси та поступово втираються в довіру. Окрему загрозу становить шантаж інтимними зображеннями: для цього не обов’язково мати справжні фото — ШІ може створювати фейкові на основі звичайних світлин із соцмереж. За даними Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року, 2,3% школярів повідомили про шантаж фотографіями або відео з оголеним тілом. Дослідження не уточнює, чи йшлося про справжні матеріали, чи про згенеровані ШІ. У разі шантажу важливо не звинувачувати дитину, не надсилати гроші чи нові матеріали, адже це не гарантує припинення погроз.
Повністю захистити дитину лише технічними налаштуваннями неможливо. Фахівці радять домовитися про прості правила: не передавати паролі та коди, не відкривати підозрілі файли й посилання, перевіряти пропозиції через офіційні сайти, не надсилати незнайомцям особисті фото, розповідати дорослим про погрози чи підозріле спілкування. У разі шантажу не платити зловмисникам і зберігати докази листування. Якщо ви натрапили на протиправний контент, можна подати онлайн-звернення до Кіберполіції.
