Фейкова Вайлз: як прем'єр Британії ледь не став жертвою містифікації

Новий прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем обмінявся повідомленнями з особою, яка видавала себе за главу адміністрації президента США Сьюзі Вайлз. Інформацію про інцидент розкрили одразу кілька неназваних посадовців.
Інцидент стався невдовзі після вступу Бернема на посаду наприкінці липня. За даними джерел, він листувався з невідомим, який вдавав одну з найближчих радниць Дональда Трампа, перш ніж запідозрив підміну. В офісі британського прем'єра від коментарів відмовилися, пославшись на питання національної безпеки.
Один із співрозмовників, ознайомлених зі змістом листування, зазначив, що обмін повідомленнями був коротким і «не мав жодного значення». Однак сама ситуація викликала занепокоєння в посольстві Британії у Вашингтоні, яке поставило це питання перед Білим домом. В уряді Сполученого Королівства припускали, що телефон Вайлз могли зламати, проте представник американської адміністрації це заперечив.
Цей випадок не поодинокий. Ще у 2025 році Білий дім та ФБР ініціювали розслідування після серії дзвінків і повідомлень від імені Вайлз, які отримали сенатори, губернатори та керівники компаній. Тоді ж з'являлася інформація, що сама Вайлз повідомляла колегам про злам контактів у її мобільному телефоні.
Незрозуміло, що саме обговорювалося в листуванні з Бернемом і коли саме воно відбувалося. Подробиці тримають у суворій таємниці. Відомо лише, що Бернем обійняв посаду 20 липня, а до того впевнено йшов на заміну Кіра Стармера після перемоги на довиборах 18 червня.
Подібні містифікації стаються регулярно. Наприклад, на початку липня кремлівські пранкери Вован і Лєксус, видаючи себе за міністра оборони України, спілкувалися з радником з нацбезпеки прем'єр-міністра Греції. Це вказує на системну проблему: навіть високопосадовці можуть стати жертвами дезінформації, якщо не перевіряють співрозмовників.
Для інформаційного простору такі інциденти є сигналом про вразливість комунікаційних каналів. Вони також демонструють, як через підроблені особи намагаються впливати на політичні процеси, використовуючи довіру та брак пильності.
Читайте також
Ще в розділі «Фейки»
- Міноборони РФ «взяло» село, яке зникло з мапи ще 1997 року
- Фейк про напад українця в Польщі: МВС назвало це російською дезінформацією
- Інформаційні атаки в Дніпрі: хто відповість за дезінформацію?
- Дрон у Лейпцигу та хвиля фейків: як дезінформація впливає на вибори в Німеччині
- Міноборони РФ звітує про взяття неіснуючого села на Харківщині





