Читання під загрозою: чому Україні потрібні цифрові бібліотеки

·835 слівредакція
Читання під загрозою: чому Україні потрібні цифрові бібліотеки

Знищення росією складів українських видавництв і дефіцит книжок у селах змушують шукати нові способи збереження культури читання. Експерти пропонують зробити ставку на цифрові формати та бібліотечні хаби.

Втрата до 10 мільйонів книжок під час пожежі на складах харківського видавництва «Ранок» та подібні атаки на інші видавничі потужності актуалізували питання розвитку цифрового читання в Україні. В інформаційному просторі дедалі частіше лунають заклики адаптувати книжкову інфраструктуру до реалій війни.

Статистика свідчить, що читання поступово втрачає позиції як форма дозвілля для українців різного віку. Для дорослих ця звичка підтримує інтелектуальну активність і критичне мислення, а для дітей і молоді є основою освіти та майбутнього кадрового потенціалу країни, зокрема в оборонно-промисловому комплексі.

У межах STEM-освіти, якою з 2011 року опікується Благодійний фонд «Фонд освітніх ініціатив», читання розглядають як окремий напрям. Підхід STREAM, де літера R означає Reading, передбачає формування у дітей звички отримувати інформацію з друкованого тексту, а не лише з відеоконтенту. Наукові дослідження підтверджують, що читання активізує численні нервові центри, сприяє утворенню нових нейронних зв’язків, покращує пам’ять і знижує стрес, тоді як відео пропонує готові образи, «привчаючи мозок до лінощів».

Окрім когнітивних переваг, читання україномовної літератури виконує захисну функцію, знижуючи вразливість дітей до російської дезінформації та зміцнюючи національну ідентичність.

Проблема падіння інтересу до книжок є глобальною. У розвинених країнах із поширенням цифровізації цей показник суттєво знизився. Одним із успішних прикладів є інформаційна кампанія Національного року читання у Великій Британії, яка заохочувала дітей починати з будь-якого цікавого їм контенту у будь-якому форматі. В Україні Міністерство культури цьогоріч також посилило промоцію читання.

Попри популярність української друкованої книги, її доступність залишається нерівномірною. Нові видання, часто дорогі, зосереджені переважно у великих містах. У віддалених громадах бібліотеки, звільнившись від російськомовного фонду, потерпають від нестачі україномовної літератури.

Благодійні ініціативи намагаються закрити цю прогалину. Зокрема, проєкт «Добраніч» із 2022 року зібрав і доставив понад 10 тисяч україномовних книжок до прифронтових регіонів та українським дітям за кордоном, охопивши Велику Британію, Нідерланди, Німеччину, Кіпр, Польщу, Фінляндію, Японію та США. На початку 2026 року вдалося врятувати 10 тисяч примірників із зруйнованого складу на Київщині; ці видання вже отримали понад 30 бібліотек Полтавської, Сумської, Харківської та Київської областей.

Однак попит залишається величезним: у багатьох громадах на одну людину припадає менше однієї нової книги на рік. Задовольнити цю потребу лише зусиллями волонтерів і видавців неможливо. Тому експерти повертаються до ідеї цифрових бібліотек та культурних хабів на базі публічних книгозбірень із вільним доступом до електронних копій україномовної літератури. Подібний проєкт i-lib.ua пропонувався ще на початку 2024 року, але досі не отримав системного впровадження.

Читайте також