Фейки про українців у Польщі: хто і навіщо їх поширює

Протягом останнього місяця польські фактчекери зафіксували кілька фейкових історій про нібито скоєні українцями злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не підтвердився. Усі вони походять з однієї мережі профілів, яку дослідники називають «в'єтнамським спамом».

Схема проста: сторінки у Facebook та X публікують максимально емоційні «новини» з посиланнями на сайти, переповнені рекламою. Мета — заробити на кліках і переглядах. Обурення та страх розганяють дописи найкраще, тому теми обираються відповідні.

У липні Demagog виявив кілька показових кейсів. Один із них — історія про «українку, яка вбила поляка, що врятував її від війни». Поліція Варшави такого випадку не фіксувала. Фото «жертви» виявилося знімком британця, «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми), а фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, зареєстрований у В'єтнамі.

Інший випадок — про «українця, який викрав і сім днів катував польку». Поліція Малопольського воєводства спростувала цю інформацію. Фото «арешту» насправді ілюструє затримання громадянина Грузії в Любліні. Допис зібрав понад 7000 поширень, а джерело — той самий тип акаунта CafeX Morning Wiadomości.

Третій кейс — «Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського». Жодне агентство чи видання не зафіксувало таку заяву німецької політикині. Оригінал тексту знайшли французькою на акаунті L'Instant Actuel, а ідентичні пости з'являлися англійською, італійською та нідерландською.

Такі фейки мають подвійний ефект: приносять прибуток адміністраторам через рекламу і водночас підживлюють напругу між українцями та поляками. Як зазначає аналітик Lead Stories Мартен Шенк, реклама — головне джерело прибутку, а міжнаціональний конфлікт — лише інструмент для збільшення охоплень.

Розпізнати такий фейк можна за кількома ознаками: сенсаційний заголовок капслоком, відсутність підтверджень від поліції чи офіційних медіа, посилання на рекламний сайт, а також фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони зазвичай узяті з інших подій.