Як шахраї використовують ігри та ШІ для полювання на підлітків

19 серпня 2026, 22:02 ·371 слівредакція

Фейкові пропозиції тестування ігор, грумінг і шантаж дипфейками — нові схеми, які зловмисники застосовують проти українських підлітків. Розбираємо, як працюють ці механізми та як батькам убезпечити дітей.

Кіберзлочинці адаптують традиційні схеми обману під середовище, у якому щодня перебувають підлітки: онлайн-ігри, соціальні мережі та месенджери. Замість масових розсилок вони використовують точкові маніпуляції, зокрема через фейкові пропозиції, штучний інтелект і дипфейки.

Одна з найпоширеніших пасток — пропозиція «протестувати гру до релізу». Зловмисники видають себе за розробників або діють зі зламаних акаунтів друзів дитини. Під виглядом гри підліток може завантажити шкідливе програмне забезпечення або перейти на фішинговий сайт, унаслідок чого втрачає доступ до свого акаунта. Такі схеми активно поширюють через Discord, Steam і YouTube.

Інший варіант — фейкова служба підтримки. Дитині надходить повідомлення нібито від адміністрації платформи з погрозою блокування акаунта та вимогою терміново підтвердити особу, передавши пароль або код підтвердження. Особливо привабливими для шахраїв є ігрові профілі, до яких можуть бути прив’язані гроші, цифрові предмети чи банківські картки батьків.

Штучний інтелект суттєво розширив інструментарій злочинців. Вони аналізують відкриті дані про дитину в соцмережах, підлаштовують спілкування під її інтереси та поступово втираються в довіру. Окрема загроза — шантаж інтимними зображеннями. Для цього не обов’язково отримувати справжні фото: за допомогою ШІ можна створити фейкові матеріали на основі звичайних світлин із соцмереж.

За даними Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року, 2,3% школярів повідомили про шантаж фотографіями або відео з оголеним тілом. Дослідження не уточнює, чи йшлося про справжні зображення, чи про згенеровані ШІ.

Експерти наголошують: у разі шантажу не можна звинувачувати дитину, надсилати гроші або нові матеріали — це не гарантує припинення погроз. Важливо зберігати докази листування та звертатися до кіберполіції.

Повністю захистити дитину лише технічними налаштуваннями неможливо. Базові правила безпеки: не передавати паролі та коди підтвердження, не відкривати підозрілі файли й посилання, перевіряти пропозиції через офіційні сайти, не надсилати незнайомцям особисті фото та повідомляти дорослим про будь-які погрози чи підозріле спілкування.