Як Росія вербує найманців через соцмережі: анатомія схеми
Російська пропагандистська машина перетворила соціальні мережі на інструмент вербування іноземців для війни проти України. Аналіз викриває масштабну мережу фейкових вакансій та маніпулятивної реклами, що обіцяє легкі гроші, а обертається примусовою відправкою на фронт.
Кремль розгорнув глобальну цифрову кампанію з пошуку нових солдатів, націлену на громадян країн глобального півдня. Замість прямої агітації, російські структури використовують оманливі оголошення про роботу, які маскують військову службу під цивільне працевлаштування.
Аналіз дезінформаційних матеріалів показує, що потенційним жертвам обіцяють заробітки до трьох тисяч доларів США. Вакансії нібито включають посади сантехніків, пакувальників на складах та охоронців. Також використовується приваблива пропозиція транзиту через країни Європейського Союзу. Кандидатам гарантують цивільну роботу в логістиці, подалі від зони бойових дій. Однак після прибуття до Росії у людей вилучають паспорти та змушують підписувати контракти російською мовою, яку більшість не розуміє, після чого відправляють на передову.
Дослідження Європейської служби зовнішньої діяльності, правозахисників та журналістів дозволило виявити щонайменше 35 вербувальних сайтів та понад 80 рекламних оголошень у мережах Meta, WhatsApp, TikTok, YouTube та Discord. Ці оголошення публікувалися 40 мовами світу.
Щоб обійти блокування та приховати замовників, використовувалися кілька технічних прийомів. Зокрема, застосовувалися згенеровані штучним інтелектом постери без жодних згадок про армію. Також створювалися одноденні домени, які перенаправляли користувачів на реальні вербувальні сайти, та фейкові сторінки легітимних кадрових агентств. Цифровий слід вказує на зв'язок цих ресурсів із чотирма брендами, підконтрольними єдиній організації «Центральний штаб», зареєстрованій у Росії, поруч із навчальним центром добровольців у Башкортостані. Також простежується зв'язок із російським військовим блогером Романом Сапоньковим.
Особлива активність таких кампаній спостерігається в країнах Африки, Латинської Америки, Південної та Південно-Східної Азії. Вербувальники цинічно експлуатують скрутне економічне становище та бідність місцевого населення, перетворюючи людську відчай на інструмент поповнення військових втрат.
