Чому червонокнижних риб у Чернівцях вирощують під сонячними батареями
У лабораторії Чернівецького національного університету розводять рідкісні види риб, занесених до Червоної книги. Сонячні панелі тут стали не просто елементом екології, а засобом виживання для мальків під час відключень світла.
Науковці ЧНУ облаштували лабораторію для вирощування червонокнижних риб із використанням сонячних батарей. Основна причина — захистити молодняк від загибелі під час частих відключень електроенергії.
Система життєзабезпечення акваріумів потребує безперебійної роботи фільтрів та аерації. Якщо струм зникає надовго, риба може задихнутися. Сонячні панелі дозволяють підтримувати роботу обладнання навіть коли місто знеструмлене.
Це не єдиний приклад адаптації до реалій війни. У Чернівцях комунальники фіксують сезонне зростання кількості сміття на вулицях через те, що мешканці не встигають вивозити опале листя. Водночас містяни власноруч прикрашають під’їзди вазонами та картинами, перетворюючи їх на подобу ботанічного саду.
Місто поступово стає більш доступним для людей з інвалідністю, хоча проблема залишається гострою. А от на ярмарках біля центру «Рута» продають екзотичні рослини — Боже дерево та чорний абрикос.
На Буковині розробили туристичний маршрут для вірян, який охоплює майже десять храмів і монастирів. А в Чернівецькому ботанічному саду через аномально теплу погоду напередодні зими зацвіли кущі калини, дерену та форзиції.
Поки природа плутає сезони, місто живе своїм ритмом: у муздрамтеатрі відбулася прем’єра казки про морського вовка, а виставу «Грека Зорбу» з Хостікоєвим визнали кращою на «Золотих оплесках Буковини».
Читайте також
Ще в розділі «Життя»
- Як валентинки змінюють сенси: від любові до інформаційного впливу
- Як інформаційний шум маскує демографічну статистику Буковини
- Інформаційний шум про здоров'я: що насправді ховається за заголовками
- Фейк про збір грошей зі школярів на Харківщині: як працює ворожа маніпуляція
- Як інформаційний простір Чернівців формує порядок денний: розбір блогу Людмили Осадчук